Неврастенічний синдром

Часто неврастенія є першим симптомом серйозних захворювань, таких як пухлина головного мозку, травми голови, гіпертонічна хвороба, атеросклероз та інші. При онкологічних захворюваннях головного мозку у пацієнтів спостерігається підвищена дратівливість, стомлюваність, головний біль, нудота і блювота. Після травм голови неврастенії супроводжують запаморочення та зорові порушення. Гіпертонічна хвороба у хворих також проявляється широким спектром симптомів неврастенічного синдрому (змінами настрою, плаксивістю, слабодушністю), з’являються головний біль у потилиці, оніміння кінцівок, біль у серці. У розвитку неврастенічного синдрому виділяють три стадії.

На першій стадії роздратування виникає навіть від розмови, найменшого шуму, невдачі. Хворий втрачає самовладання, часто запальний, засинає важко, спить погано, постійно відчуває втому протягом усього дня.

У другій стадії хворому не допомагає навіть відпочинок, за будь-яку роботу він береться насилу, кидає її через хронічну втому. У хворого часто проявляються сльози та напади безсилля.

Третя стадія розвитку захворювання характеризується стійкою непрацездатністю. Хворий апатичний, млявий, він постійно хоче спати, втрачає інтерес до життя, у нього розвивається депресія. Лише на останній (третій) стадії неврастенічний синдром досягає форми тяжкого нервового розладу.

Перші ознаки неврастенії пов’язані з порушенням режиму відпочинку і сну, поганим харчуванням, гіповітамінозом, зниженням захисних сил організму. Усі лікувальні (терапевтичні) заходи при неврастенічному синдромі мають бути спрямовані насамперед на покращення загального соматичного стану хворого.

Харчування хворого має бути регулярним, збалансованим, необхідно виключити алкоголь, міцну каву, чай і збільшити в раціоні вміст фруктів і овочів. У лікуванні неврастенічного синдрому необхідно впорядкувати режим дня хворого, не допускати фізичних та нервових перевантажень. Нічний сон має бути достатнім за часом (не менше 7-8 годин).

Для підвищення імунітету призначається ехінацея та полівітаміни. Як седативний (заспокійливий) засіб призначається настойка валеріани або собачої кропиви. При неврастенії, що проявляється апатією, млявістю, лікарі психотерапевти призначають пацієнту транквілізатори (седуксен, сибазон, діазепам, реланіум) та легкі психотонічні засоби (сиднокарб). Ніжні ванни перед сном, хвойні ванни, аромотерапія з лавандою допоможуть хворому виспатися.

При вираженому неврозі, нервовому виснаженні необхідно відвідати психотерапевта. Широко застосовуються різноманітні лікарські збори при нервових порушеннях – вони стабілізують настрій. При неврастенічному синдромі та подібних станах додатково призначаються 2-3 курси голкорефлексотерапії по 10-15 сеансів, а також фізіотерапевтичні процедури. Санаторно-курортне лікування на Азовському та Чорному морях має ефективну профілактичну дію та попереджає розвиток та загострення неврастенії.